Восени так приємно пройтися по шарудливому листю... Але пройде час, листи стемніють, почорніють. Що з ними робити: залишити під деревами, спалити, закопати, викинути? Варіантів багато, але який з них самий правильний? Давайте запитаємо у фахівців.
Насамперед треба виходити з того, чи здорові дерева на вашій ділянці. Якщо у саду були парша або садова гнилизна, компостувати таке листя не можна. На ній повно суперечка - збудників хвороб. Від такої органіки треба позбутися. Краще закопати. Як глибоко? Все залежить від типу саду й кореневої системи культур, поруч із якими ви збираєтеся рити яму. Якщо це ягідні чагарники, то вистачить і 15 - 20-сантиметрової глибини. Якщо більші зерняткові дерева - 60 - 70 див. Сад на карликовій підщепі? Досить поглибитися на 30 - 40 див. Хворе листя можна й спалити. Зола ж - відмінне добриво.
Зверніть увагу на сорти дерев. Якщо вони стійкі до тій же парше або монилиозу, то в опалому листі не буде, як виражаються фахівці, що зимує запасу збудників хвороб. І тоді сухими листами можна вкрити троянди, неморозостійкі багатолітники, декоративні чагарники. Якщо ж опалі листи просочилися вологою, найкраще закласти їх у компост. Або приготувати листову землю. Що це таке? Знову ж, говорячи науковою мовою, це продукт діяльності мікроскопічних грибів і мікроорганізмів. Листя складають в окремі купи, ущільнюють і періодично поливають. Готується така земля довго: 2 - 3 роки.
Набагато швидше дозріває компост. Особливо якщо по черзі скласти «зелену» і «коричневу» органікові. «Зелень» (гній, пташиний кал, харчові відходи, отжимки плодів і фруктів, скошена трава, бадилля, листи й вся інша зелена рослинність) насичена азотом. Вона розкладається швидко й з розігрівом, стаючи для компостної купи своєрідною грубкою, а для ґрунту - джерелом азоту.
«Коричнева» же органіка зопріває повільно, не виділяючи тепла. У ній мало азоту, але багато клітковини. Тому вона відмінно рихлить землю. ДО «коричневих» саме-те й ставляться сухе листя, а також солома, папір, підмножина, кора.
Зараз, наводячи на ділянці порядок, складете всю рослинну й іншу органіку послойно (по 15 - 20 див товщиною) у компостну купу. Чим більше компонентів, тим якісніше компост. Та й дозріває швидше.
Однак не переборщите з листям волоського горіха. У ній є особлива речовина юглон, токсичне для інших рослин. Тому листи горіха (а також дуба й ліщини) сутужніше й повільніше перегнивають. Їх у компості повинне бути не більше чверті. Не варто класти в компостну купу й хвойний опад: він підвищує кислотність ґрунту. А кислий ґрунт люблять далеко не всі рослини. Наталя Тишкевич. www.sb.by
