Відсипання - це різного роду м'які покриття. До самим популярного відносять гравійне відсипання. Для гравійного відсипання використовується дроблений гранітний гравій різних фракцій і натуральна річкова або морська галька. Гравійне покриття дуже декоративно й прекрасно сполучається з науковістю й рослинами. Це також найбільше екологічно чистий тип покриття, не перешкоджаючий водо- і повітрообміну ґрунту. Однак і він не позбавлений недоліків. Якщо не прийняти мір, то крізь відсипання легко проростають бур'яни. По такому покриттю важко возити садову тачку, їздити на велосипеді. Узимку таке покриття не можна очистити від снігу й льоду. Крім того, дрібні фракції гравійного відсипання можуть засмічувати прилеглу територію. У запобіганні цього можна зробити доріжку із плоских каменів, плитки або іншого матеріалу.
Для боротьби з бур'янами під шар гравію підстилають геотекстиль - матеріал, що пропускає воду, але не дозволяє проростати бур'янистої рослинності. Також замість геотекстиля можна використовувати поліетиленову плівку із проробленими в ній отворами. Краю площадки або доріжки, засипаної гравієм, часто зміцнюють бордюрним каменем. Як альтернатива можна підняти рівень галявини не менш чим на 10 див стосовно поверхні гравію. Товщина шару звичайно 5-10 див.
Гравійне покриття може мати декоративні включення з натурального каменю, тротуарної плитки й рослин. Для посадки рослин в обраних місцях необхідно зробити хрестоподібний надріз у геотекстиле гострим ножем, а потім в отвір, що утворився, посадити рослина. Немає необхідності обмежуватися одноколірним гравієм. Можна використовувати гравій різного кольору й створювати цікаві малюнки із плавними контурами. Краще уникати засипати гравієм ділянки різких обрисів, більше прагнучи до плавних контурів і завитків, що створюють ефект руху. Іноді гравійне відсипання використовується, як дренаж уздовж підпірних стін. Використання гравію - це спосіб створення привабливого саду, що не вимагає значного відходу.
До альтернативних видів відсипання можна віднести такий матеріал, як кольорове скло. Покрита ним поверхня смотрится дуже оригінально, а рослини в ньому висаджені, смотрятся по новому.
До інших розповсюджених матеріалів варто віднести соснову кору, що продається різними фракціями. Звичайно неї використовують, як мульчирующий матеріал, тому що він екологічно чистий, довго не гниє (особливо велика фракція) і не втрачає декоративних властивостей. Але з успіхом може використовуватися, як декоративне покриття, що добре сполучається з іншими його видами, і науковістю.
На ринку також існують і інші види мульчи, такі як кедрова лушпайка й деревна тріска, пофарбована в різні кольори. Однак ці матеріали хоч і мають прекрасний декоративний ефект, все-таки не позбавлені недоліків. Пофарбована тріска не так довговічна, як соснова кора, тому що барвник звичайно швидко змивається дощами, а кедрова лушпайка занадто легка й несеться вітром.
