Одна з основнихих тридцятилітніх гарного врожаю - це полив. Досить сказати, що плоди на 60-90% складаються з води. Усе без винятку біологічні процеси в рослинах відбуваються або за участю води, або у водному середовищі. З водою, що перебуває в ґрунті, рослинам доставляються розчинені живильні речовини.
У рослині вода є як би транспортним засобом: всі розчинені живильні речовини від корінь до органів рослин (листів, плодів) доставляються за допомогою води. У жаркі літні дні зелені листи, випаровуючи вологу, прохолоджуються. Адже який би день не був - рослина завжди прохолодне. Навіть первісний розвиток насіння неможливо без води. Вода рослинам потрібна в більших кількостях. Наприклад, для утворення 1 кг яблук яблуня через себе пропускає 50-75 л води. При недоліку її різко знижується врожай.
Садові культури в різні періоди свого розвитку мають різні потреби у воді. Навесні їм, як правило, буває досить запасів вологи, що нагромадилися за зиму.
Звичайно перший критичний період у водоспоживанні рослин наступає з початком утворення зав'язей. Иссушение ґрунту в цей період (як і недолік тепла й живильних речовин) приводить до масового скидання зав'язей і різкому зниженню врожаю в результаті зменшення фотосинтезу, що залишилися ж на рослинах плоди і ягоди сильно дрібніють.
Мають потребу у великій кількості вологи рослини в період інтенсивного зростання й збільшення зав'язей. У цей же час іде ріст гілок, корінь, закладка нових листових і плодових бруньок. Тому забезпечення вологою рослин у першій половині літа - один із самих відповідальних моментів. Перший полив звичайно пристосовують до початку утворення ягід і плодів, другий - вчасно їхнього інтенсивного зростання. У другій половині літа, з початком дозрівання плодів і ягід, водоспоживання в рослин трохи знижується, але не припиняється.
Третій раз сад поливають у випадку посухи в серпні, у цей час відбувається посилена підготовка садових культур до зими: одревесневают і визрівають молоді втечі, накопичуються запасні живильні речовини, що забезпечують зимостійкість. Але поливи, залежно від наявності атмосферних опадів, що воложать ґрунт, можуть проводитися й частіше - 4-5 разів за сезон.
Різні рослини поразному ставляться до вологості ґрунту. Наприклад, із плодових і ягідних культур найбільш вологолюбні яблуня, слива, малина, смородина й суниця. А такі культури, як аґрус, вишня, груша, споживають вологи менше й трохи легше переносять недолік води.
Які ж способи поливу саду краще застосовувати? Найпоширеніший з них - полив дощуванням. Це найбільш прийнятний спосіб, коли волога більш рівномірно змочує ґрунт, збільшує вологість повітря, а далеко розлітаючись, крапельки води до влучення в ґрунт додатково прогріваються.
Дерева можна поливати й під корінь. Для цього в молодих дерев і кущів під кроною роблять невелике чашеобразное поглиблення, злегка розгрібаючи ґрунт до периферії крони, у нього й напускають воду. При поливі дорослих дерев це чашеобразное поглиблення намагаються робити більше, по можливості по проекції крони, тому що коренева система розростається на тім же відстані, як і крона. Після такого поливу ґрунт розпушують і мульчируют підмножиною, дрібним перегноєм, торфом або компостом.
У деяких випадках поливи сполучать із підгодівлею, тоді найбільш прийнятний полив із проробленням під кроною декількох шпар на глибину 40-50 див. Тоді волога й живильні речовини доставляються безпосередньо до корінь. Обов'язковий полив при посадці дерев і чагарників, навіть якщо посадка проводилася у вологий ґрунт. Поливають відразу після посадки з розрахунку 2-3 цебра води під саджанець. Це потрібно для того, щоб після посадки грудочки ґрунту щільно прилипли до корінь.
Найпростіший спосіб визначення необхідності поливу наступний: беруть ґрунт і стискають у кулаку. Якщо ґрунт суха й легко розсипається, виходить, пора сад поливати. Це правило ставиться до глинистій або суглинній по механічному складі ґрунту. Якщо ж ґрунт піщана, то вона й волога буде розсипатися.
Поливаючи сад, треба врахувати, що надмірний полив не принесе користь (як і посуха), тому що при цьому погіршується повітряний режим ґрунту, і корінь можуть згнити. Рис. 1. Саморобний поливний пристрій для поливу малини й суниці: 1 - пробка наприкінці шланга; 2 - струмінь води; 3 - шланг із отворами; 4- металева трубкапереходник; 5 - шланг від ємності з водою
В останні роки в садах використовують різні поливні пристосування: шланги з отворами для поливу рядів суниці, малини (мал. 1), компактні й зручні дощувальні установки.
Завдяки цим пристосуванням, поливи стали більше економічними, крім того, їхня ефективність набагато покращилася.
Джерело- www.41mkad.ru
