Пекти-"буржуйка» добре знайома старшому поколінню петербуржців. Багато хто напевно бачили цей нехитрий опалювальний прилад. Така піч і садовий будиночок дозволяє отопити, і привезений із собою супчик розігріти. Однак все тече, усе міняється, і печі-«буржуйки» теж.
Нинішні «буржуйки» успадкували від своїх попередниць тільки назва. Сучасні металеві печі - це високоефективні опалювальні пристрої, що обігрівають приміщення, що іноді дають можливість готовити їжу й безсумнівно прикрашають інтер'єр. Можна вибрати моделі попроще, можна -вишукані, благо, нинішній ринок ніяк вас не обмежує.
Самі скромні «буржуйки» пропонують вітчизняні виробники. «Пекти садова» - типовий бурштин подібної продукції. Матеріал - сталь або чавун, форма - металевий ящик із дверцятами й патрубком для димоходу. Якщо конструкція проста, ніяких вигинів на шляху продуктів згоряння ні, патрубок установлений на задній кришці. У більше складних варіантах печей є вигин, оскільки пекти зсередини розділена по горизонталі на дві камери, і патрубок розташовується на кришці майже над дверцятами. В останньому випадку продукти згоряння попадають у трубу не відразу, а лише після того, як віддадуть тепло стінкам верхньої камери. Звідси - підвищена ефективність печей такого типу.
Звичайно виробник пропонує обкласти сталеву конструкцію цеглою - і в цьому є свій резон. Обкладають не впритул, а із зазором 2-3 сантиметри, що, по-перше, забезпечує створення конвективного потоку між стінками печі й цегельною «оболонкою», а по-друге, дозволяє прогріти кладку, що буде ще довго віддавати тепло після закінчення горіння.
Вітчизняні печі досить дешеві, довговічні, але володіють невисоким КПД і споживають багато палива. «Буржуйки» закордонного виробництва теж роблять із чавуну або стали. Головна відмінність - вишуканий дизайн, що часом перетворює банальну піч у справжній твір мистецтва. В імпортних моделях, як правило, є пристрій регулювання припливу повітря.
Якщо говорити про чавунні «буржуйках», то найпростіші моделі поставляє нам німецька «THORMA». Приміром, пекти «Marburg», що представляє собою паралелепіпед на невисоких ніжках із двома дверцятами. Верхні дверцята служать для завантаження дров, під нижньою перебуває зольний ящик. Дисковий пристрій на дверцятах дозволяє регулювати приплив повітря. На верхній кришці можна готовити їжу, а відносно більша маса печі дозволяє ефективно опалювати приміщення.
Більше складні й «мальовничі» моделі мають форму будиночка, що коштує на ніжках, прикрашаються литтям і постачені термостійким скляним вікном. Дрова в них завантажуються або попереду, або збоку. КПД таких печей трохи вище, ніж звичайних потужність - 4-8 кіловатів. Ціна теж не низька, причому художня обробка її різко підвищує. Така продукція французьких компаній, як «GODIN» або «SEGUIN».
Закордонні виробники пропонують також класичний варіант печі-буржуйки у вигляді чавунної бочки з верхнім завантаженням дров. Така пекти теж прикрашається литтям, але вона трохи дешевше. Середній варіант між прямокутними й круглими печами пропонує італійська компанія «NORDICA». На цих невеликих печах можна готовити на верхній панелі, а в деяких є духовка.
Вибір між нашою й закордонною продукцією часом буває болісним, дешевина бореться з високою якістю. Оптимальний варіант - вітчизняна грубка, випущена за закордонною ліцензією. Такі грубки вже є на ринку, вони відносно недорогі й встигли заробити гарну репутацію, завдяки малій вазі й всеїдності твердого палива.
Достоїнство будь-якої печі - її економічність. Гарна піч улаштована так, що навіть одне поліно горить довго й дає тепло. У випадку правильної експлуатації КПД досягає 80%. Пекти повинна бути міцн і довговічної, рівномірно прогріватися по всій поверхні й віддавати тепло також рівномірно протягом усього дня. Нарешті, вона повинна відносно легко встановлюватися в потрібному приміщенні. Як правило, пекти встановлюють у центрі будинку, поблизу внутрішньої стіни або на перетинанні перегородок. Якщо кімнати не прохідні, «буржуйка» ставиться в коридорі, а в будинку з верандою її встановлюють топленням на веранду, задня ж і бічні стінки повинні розташовуватися між внутрішніми перегородками. Відстань від печі до стіни повинне становити не менш одного метра; потрібно враховувати, що максимальна кількість тепла віддають бічні стінки, а не задня або передня.
Одне з достоїнств печі-«буржуйки» - можливість фактично замінити камін. Сучасні технології й матеріали дозволяють створювати металеві печі, які будуть прикрашати приміщення й радувати око. Варто помітити, що такі печі значно менше, ніж каміни, а ефективність їхньої роботи цілком порівнянна з ефективністю касетних камінів.
На закінчення - рада: здобуваючи пекти-буржуйку, не забудьте з'ясувати мінімальну припустиму відстань між зовнішнім корпусом печі й стінами будинку, а також інші вимоги пожежної безпеки до установки. Крім того, потрібно знати рекомендується диаметр, що, і висоту металевого димоходу; і якщо необхідний димохід зробити немає можливості, краще таку модель печі не купувати. Треба знати правила обслуговування й догляду за піччю, а також вирішити, яким образом у приміщення, де встановлена пекти, буде безперебійно подаватися свіже повітря? Якщо не лінуватися й все це продумати заздалегідь, надалі ніяких проблем з піччю-«буржуйкою» не буде.
Стаття отримана: www.Zagorod.spb.ru
