Cитуация, знайома кожному: не встигнеш вилизати квартиру до блиску, як на поліровану поверхню меблів відразу влігся новий шар пилу. Звідки вона береться й скільки її скапливается в наших квартирах?
На це питання спробували відповісти вчені благополучної в екологічному плані Німеччини. Фахівці Інституту гігієни водойм, ґрунтів і атмосфери при Федеральному відомстві охорони здоров'я в Берліні встановили в 400 квартирах пластмасові стаканчики, у яких протягом цілого року збирався домашній пил. У результаті було встановлено, що в добу на один квадратний метр підлоги осідало від 0,27 до 173,7 міліграма, а в середньому десь 7,6 мг. Таким чином, у рік на кожному квадратному метрі накопичується ні багато ні мало три грами пилу. Найбільш високі показники були зареєстровані в будинках старої забудови. А в житлових приміщеннях із гладкими підлогами в екстремальних випадках скапливалось чи ледве не вдвічі більше пилу, чим у кімнатах з килимовим покриттям. І це не дивно: килим є своєрідним пиловловлювачем. Там, де його ні, пил при найменшому протязі, при кожному кроці піднімається в повітря.
І ще одне цікаве спостереження: будинку в сільській місцевості "богаче" пилом, чим у місті. Зате її склад у селі сумирніше: там у пилу втримується багато кальцію, найчастіше у вигляді дрібних піщин. Самими незапорошеними виявилися приміські райони. Однак і в них свої "принадності". Приміський пил відрізняється високим змістом таких токсичних елементів, як кадмій і свинець: це через промислові підприємства й транспортні артерії, що беруть місто в кільце. Крім того, підвищене зміст кадмію був установлений і у квартирах, де багато курять.
Загальний список виявлених у пилу елементів схожий на таблицю Менделєєва в мініатюрі: алюміній і барій, залізо й калій, літій і магній, марганець і мідь, натрій і нікель, олово й стронцій, фосфор, хром і навіть миш'як.
Деякі із цих елементів надзвичайно токсичні, але навряд чи можуть становити серйозну небезпеку для здоров'я через їх дуже незначну концентрацію.
Разом з пилом по квартирі літає не тільки необразлива "неорганіка", але й шкідливі для здоров'я мікроорганізми. Майже в кожній пробі пилу були виявлені цвілеві грибки і їхні суперечки, бактерії, пилок, пиловий кліщ і його виділення. Всі вони живуть у суміші із продуктів стирання килимів і інших видів домашнього текстилю, набивань м'яких меблів і матраців, волосся людини й вовни тварин, шкірних лусочок, деревного пилу й залишків харчових продуктів.
Цвілеві грибки можна виявити практично в будь-якій квартирі. За прикладом далеко ходити не треба: кожний із власного досвіду знає, як швидко пліснявіють недоїдені або забуті в шафі продукти.
Для здорової людини цвілеві грибки безпечні. Але коштує їм тільки розплодитися у великій кількості, як деякі люди починають реагувати досить болісно на це "сусідство поневоле". Причому небезпечні не стільки суперечки, скільки білкові речовини цвілі: саме вони, з'єднуючись із дрібними порошинами, викликають алергійні реакції.
Люди з ослабленою імунною системою, наприклад хворі Спидом або перенесшие операцію по пересадженню органів, можуть занедужати важкими грибковими інфекціями (мікозами), головним чином - дихальних шляхів.
Лікарі назвуть вам досить значний список різних хвороб, збудником яких є цвілеві грибки: це й менінгіт (запалення мозкових оболонок), і патологічні зміни в юшці й придатковим пазухам, захворювання бруньок і сечового міхура, а також поразка бронхів і легенів (астма).
Деякі види цвілі знаходять у домашнім господарстві оптимальні умови для життя, інші ж віддають перевагу суспільству свійських тварина. Та й у квіткових горщиках цвіль - явище нерідке. От чому важкохворим не рекомендується дарувати рослини в горщиках.
Вологі стіни, тепло й рідке провітрювання приміщень створюють цим грибкам прекрасні умови для життя. Якщо, скажемо, на шпалерах раптом з'являються чорні крапки, що поступово розповзаються в плями, то це явна ознака цвілевого грибка. Ідеальним живильним для середовищем його служать шпалерний клей, фарба, папір і інші органічні матеріали, у яких вологість приводить до процесів шумування. Якщо грибок ще не встиг "обкопатися", то його можна побороти за допомогою денатурованого спирту. А якщо ворог уже зміцнив свої позиції на ваших стінах, те можна обережно спробувати й більше сильні засоби, строго дотримуючи при цьому вказівки по застосуванню. Але врахуйте: чим ефективніше засіб, тим воно шкідливіше для людини.
За матеріалами Німецького інституту інформації для споживачів
Штифтунг Варентест
