Історія хризантеми, знайомій нам усім з дитинства, нараховує не одне тисячоріччя. Її зображення були знайдені археологами на древніх глиняних вазах, у візерунках східної порцеляни й навіть на стародавніх монетах.
Зараз, при сучасному достатку квітів, хризантема небагато втратилася, але проте є багато шанувальників і шанувальників її краси, свіжості й величезного зачарування.
Батьківщина хризантеми садової (Dendranthema x hybr.) - Китай, де більше 2500 років тому неї почали вирощувати як культурну рослину. Але потім естафету підхопили японці. Вони створили величезну кількість форм, сортів і груп і все це різноманіття, звичайно, вражає й захоплює. Недарма хризантема є символом Японії. І все-таки Карл Линней, становлячи класифікацію рослин, взяв за основу китайська назва «квітка - сонце». Він з'єднав ці два слова в одне («хризос» - золотий; «антемос» - квітка) і дав родову назву - хризантема.
Наприкінці XVIII в. ці рослини з'явилися у Франції. У Європі почався справжній хризантемний бум. Їх вирощували всюди: у садах, оранжереях, зимових садах, і просто в горщиках на вікнах. Селекціонери змагалися в створенні максимально великих суцвіть, витончували в примхливості форм: квітки із плоских перетворювалися в трубчасті, ставали вигнутими й хвилястими. Разом з безліччю форм з'явилася величезна розмаїтість фарбувань. І тепер можна побачити хризантеми всіх квітів веселки (крім синього й блакитного).
Але захоплення крупноцветними хризантемами поступово зійшло на ні, і їхнє місце зайняли хризантеми дрібноквіткові. І знову фантазії селекціонерів знайшли крила.
Створювалися сорти не тільки з різними формами суцвіть. Вся увага була віддана на одержання різних форм самого куща. З'явилися сорти із самими вигадливими формами: подушковидние (висота куща 15-20 див, діаметр 60 див), каскадні (при вмілому формуванні довжина такого каскаду досягала метра й більше), штамбові й кущі, посипані суцвіттями від верхівки до землі.
Звичайно, рідкий садівник устоїть перед такою красою. Але перш ніж купувати ці рослини, треба визначитися, навіщо й куди ми їх посадимо.
Напевно, найкраще вони будуть смотреться на наших клумбах і в миксбордерах, тим більше що вони непогано гармоніюють із осінніми асортиментами багатолітників (астра чагарникова, очиток видний, рудбекія, задрипати пурпурна, золотарник гібридний) і однолітниками (чорнобривці, агератум мексиканський, майорець гібридна, астра китайська). Гарні вони й у вазонах.
Цвітіння хризантем починається із середини липня й триває до настання стійких заморозків. Іноді в теплі дні жовтня розпускаються, здавалися б, уже замерзлі бутони.
Вирощування хризантем і догляд за ними, у загальному-те, не складна справа. Саме головне й важке завдання - зберегти їх узимку. Створити такі умови, при яких вони виживуть, будуть добре рости й цвісти. На жаль, наші підступні зими з їхніми морозами без снігу й відлигою в січні ніяк не влаштовують цих східних красунь.
Тому доводиться при посадці дуже уважно підбирати їм місце не тільки з єстетической точки зору, але й ураховувати їхні екологічні запити.
Якщо немає часу й можливості вирощувати хризантеми із самої весни - не розбудовуйтеся. Сучасні садівничі ринки пропонують непогані асортименти цих осінніх квітів. Кущі хризантем, висаджені в контейнери, різняться по розмірі й колірній гамі, у меншому ступені за формою куща.
Після перших морозів можна викопати кілька чудових кущів, посадити їх у горщик і ще довго насолоджуватися їхньою красою й головне їх свіжим і гіркуватим заходом.
Ольга Іллінська
Ландшафт
