Жив-так-Був звичайний офіс. У ньому працювало рівно тридцять чоловік. Іноді співробітники звільнялися, на їхнє місце наймали нових, ті, відробивши своє, ішли, але, як би те не було, у штатному розкладі офісу завжди значилося тридцять человекоединиц. Але один раз внутрішня електронна пошта поповнилася от яким повідомленням:

__________________________________________

Від: Генеральний

Кому: Кадровик

Копія:

Тема: Дуже брудно

Обертаю Вашу увагу, що нашої Організації терміново необхідна новий співробітник. Прошу вас у терміновому порядку ввести в штатний розклад посада клининг-менеджера й прикласти всі зусилля для закриття даної вакансії в самі короткі строки.

Best regards.

_____________________________________________________

Розбудувався Кадровик, прочитавши це повідомлення. Знав він, що працює в нього завжди тридцять чоловік і не людиною більше. У день, коли буде внесений запис про прийом на роботу в трудову книжку тридцять першого, більші лиха чекають Компанію. Про це його повідомив його Попередник, що здавав йому рівно тридцять папок з особистими справами співробітників. І Попередник не знав, звідки узялося це повір'я, йому про це повідомив Предпредшественник. Хто сповістив про це Предпредшественнику, невідомо, але, говорять, існували центурії Нострадамуса, явно й недвозначно вказують на Великі Лиха, що чекають Офіс у день пришестя Тридцять першого*.

Але робити було нема чого, подав Кадровик оголошення, що починається зі слів «Цікава й високооплачувана робота для молодих і амбіційних» у журнал «Неробство й убогість». Потім подумав, і помістив це оголошення ще на парі сайтів**. Наступний тиждень видався нелегкої - цілими днями приходили на співбесіду здобувачі на посаду клининг-менеджера. Ніхто йому не подобався, та й не хотів він наймати тридцять першого співробітника, от і знаходив він причини для відмови - одна була занадто стара, інша занадто молода, третя зовсім вуж неписьменний, а четверная, бурмочучи таємниче слово «даунфиштинг», соромливо витягла з товстої папки два дипломи МВА й сертифікат дайвера-любителя. Зовсім змучився наш Кадровик, перестав навіть ходити слухати свіжі анекдоти в курилці, щоб, отсмеявшись, занести проведене іншими присутніми там співробітниками час як неефективно поведене. Перестав він навіть приносити з будинку соковиті котлети із часником, привабливий захід яких загубив в обідню перерву не одну сотрудничью душу. Загалом, з'їдала його туга.

У середовище, годин у дванадцять, прийшла Вона. Зневірений був Кадровик і сам не зрозумів, як трапилося так, що він сказав «Ви прийняті!» раніше, ніж вона привіталася з ним. Здається, вона була самого того віку, не стара й не молода, і утворення в неї було відповідне, клининговое, але зараз цього ніхто вже не згадає - через п'ять хвилин кадровик уже показував їй закуток зі швабрами й мийними засобами.

Ще два дні офісне життя текло як і раніше, щоправда, у четвер Сисадмин відзначив перевищення трафика, витраченого на сайті «однокласники» над трафиком, що сгинули на просторах «У контакті». Більше подій, що можуть зацікавити стороннього спостерігача, не відбувалося. У понеділок пропав Кур'єр. Необразливий, у загальному-те, хлопець, родами з тієї самої прикордонної території між Росією й Україною, що настільки бідна, що жодна країна не бажає визнавати її своєї. Говорив він дивною мовою, якого не розумів навіть Завгосп, похвалявшийся своєю українською бабусею, але дорогу до потрібної установи знаходила завжди, а мовний бар'єр навіть відігравав позитивну роль у його кар'єрі - що приймали доставлені їм документи Партнери Компанії давно не намагалися одержати хоч пару роз'яснень до привезеним їм конвертам. Був за ним лише один гріх - любив він, сидячи в рідкого хвилини відпочинку за офісним столом, що пустує, ліпити жевание грудочки орбіта на низ стільниці. Більше нічого його звичках ніхто й згадати не смог. Увечері того ж дня помолоділа й що розрум'янився клининг-менеджер відтирала стіл, за яким коротав час зниклий хлопець, так наспівувала червону руту.

День через трапилася подія куди більше хвилююче й незвичайне. Старший Бухгалтер зайшла на офісну кухню, несучи миску з расплескивающимся домашнім супчиком, щоб розігріти його в микроволновке й пообідати відповідно до шанованими нею традиціями смачного й здорового харчування. Про те, що зробити це їй так і не вдалося, стало відомо через півгодини, що коли остигає суп витягли з микроволновки, не знайшовши поблизу ніяких ознак його господарки. Порадившись, прийшли до висновку, що, імовірно, їй подзвонив хтось із її численних дітей і вона, ваблена могутньою силою материнського інстинкту й, забувши про усім на світі, побігла додому. Таке вже бувало. Про те, що вона ще недавно була на робочому місці, нагадувало лише жирну пляму розлитого нею по шляху на кухню супу, та й воно незабаром зникло.

Пари посвистушек-секретарок, що не з'явилася на роботу назавтра, не викликала інтересу ні в кого, справа молоде - проспалися-загуляли. телефон, Що Дзвонить, перевели на відділ телемаркетингу, порахувавши, що назва відділу має на увазі прийом і розподіл дзвінків. Плями лаку для нігтів, що залишилися на поверхні ресепшна, як свідчення насиченості трудових будні секретарок, незабаром зникли, залишивши їдкий захід ацетону.

Нез'ясованої залишилася доля трьох молодих людей з холодними очима й червоними службовими скоринками в кишенях, чиїм завданням на той день була перевірка фінансової звітності організації. Відомо, що зайшли вони в Офіс, не витерши ноги, з яких стікала на свежевимитий підлога безсоромний березневий бруд. Говорять, вони помилилися дверима, переплутавши фінансовий відділ з невеликим, два на два, але затишним кабінетом клининг-менеджера. Історію розголосу віддавати не сталі, люди, чия служба й небезпечна й важка, часом безвісти зникають отут і там; вирів у мутних фінансових потоках вистачає.

Що вирішили скріпити давню ворожнечу спільними узливаннями Відділ Продажів і Відділ Поставок зникли одночасно. Звичайно послерабочие переговори за участю Джека Дєниелса й синьорити Ольмеки тривали далеко за північ, з роздавленими шматочками сиру й оливками, що розсипалися, на підлозі. Цього разу ранком усе було чисто - не було ні порожніх пляшок, ні харчових відходів, ні, властиво, Продажников із Закупниками. Лише свіжа, аки виигравшая абонемент у спа-салон, клининг-менеджер зустрічала, граціозно помахуючи шваброю, деяких, що прийшли в той день на роботу.

Після зникнення Маркетолога, що розважався не дуже влучними кидками яблучних недогризків сміттєвий кошик, Завгоспа, так і не удосужившегося полагодити раковину, що протікає, у санвузлі й Водія, що розлив каністру з маслом прямо на порозі Офісу, у Конторі стало зовсім тихо й спокійно. Надраєні містером проппером поверхні блищали, запах хлорки змішувався з вишуканим заходом фіалкового освежителя повітря, а підлога була настільки чиста, що оставшиеся Директор і Кадровик завбачливо закупили вагон медичних бахил, які й надягали на ноги, заходячи по ранках на роботу. Третій співробітник, що залишився, Сисадмин, давно вже не виходив зі свого кабінету, двері якого помилково заштукатурили минулого місяця молдавські робітники. Не маючи звички ходити туди-сюди, він цього ще не помітив, тому що, у силу передбачливості своєї, робив запаси швидкорозчинної локшини й кава як мінімум на три місяці вперед. Зрозуміло, його бентежила крива падіння досі зростаючого споживання трафика, але він звик задавати всі питання гуглу, а не ламерам з поза.

Май наш герой звичку читати внутрішню переписку співробітників, він би напевно зацікавився наступним повідомленням:

________________________________________________________________________________

Від: Генеральний

Кому: Кадровик

Копія:

Тема: Дуже порожньо

Обертаю Вашу увагу, що нашої Організації терміново необхідна новий штат співробітників. Прошу вас у терміновому порядку здійснити набір співробітників у відповідності зі штатним розкладом.

PS: Не можу не відзначити ефективність роботи клининг-менеджера, рекомендую нагородити її значком «працівник місяця».

Best regards,

…

________________________________________________________________________________________

Новий штат співробітників так і не був набраний. Кадровик, що зайшов у кабінет Клининг-Менеджера, щоб особисто висловити подяку й нагородити її значком «працівник місяця», збожеволів. Місяць назад його щиросердечне здоров'я підтвердив запрошений для перевірки співробітників Офісу на предмет вялотекущих шизофреній психолог, так що сумніватися в раптовості цієї події не доводиться. Що він там побачив серед швабр і поліролей, так і залишиться загадкою, що приїхала пізніше бригада працівників психіатричної лікарні так нічого від нього й не домоглася. Серйозних турбот він їм, однак, теж не доставив, але вийти з обкресленого маркером на підлозі кола вийти погодився лише по наданні йому дерев'яних зубочисток, якими він, однак, не став чистити свої, що вибивали дрібний дріб, зуби.

Генеральний виїхав поправляти здоров'я кудись на Гоа, як йому й говорили, життя там виявилося дуже дешеве й він залишився там на півроку. Сисадмин по подьедании всіх своїх запасів з подивом виявив, що двері назовні намертво закриті й залишив заявку на порятунок у гостьовій книзі служби 911. Вони ж і врятували його, що вмирає від голоду й обезникотинивания через два тижні.

Нові орендарі приміщення пустили в шредер тридцять особистих справ і тридцять трудових книжок співробітників. Фахівця з клинингу не значилося в жодному зі знайдених документів. Можливо, його ніколи й не було.

Постав оцінку

текст як текст

забавненько

хахаха!

*Правда, думки розходилися, якась, відособлена група тлумачів уважала, що даної центурії говорять про час готування курчати по-сицилийски.

**При розміщенні одного з них він помилився закладкою й ненавмисно скопіював текст оголошення у свій профайл на одному із сайтів певної користі, у якому він значився під ником Гламуррний_Пупсеног.

Джерело www.awards.the-light.ru