Продовжуючи розмову про плетіння в домашніх умовах старих і порваних книг і журналів, переходимо до наступного етапу роботи.
Бесшвейное скріплення блоку
Корінець такого блоку являє собою крайки окремих аркушів, скріплені між собою за допомогою еластичного клею (ПВА). Призначені для переплетення матеріали (вирізки з журналів, текст, надрукований на окремих аркушах, зношений книжковий блок) підбирають один по одному. Книжковий блок, що сли нитками, але сильно зношений з боку корінця, розбирають, розріжуть ножем ще збережені парні аркуші й знову підбирають у блок. Потім підібраний блок зіштовхують на передковий і верхній обрізи, після чого затискають за допомогою струбцин у палітурні дошки. На нижню дошку кладуть аркуш картону, на нього укладають вирівняний блок, зверху накладають другу дошку, постачену металевим куточком, так щоб корінець блоку виступав з-під її на та відстань, який необхідно відрізати, щоб захопити обрізом всі аркуші блоку (звичайно на 3-4 мм).
Потім блок обрізають. Не слід робити блок толще 25-30 мм, тому що при відсутності спеціальних пристосувань обрізка може вийти нерівної. Затискаючи матеріал у палітурні дошки, потрібно стежити, щоб вони зберігали паралельність і рівномірно обжимали блок по всій лінії обріза. Ніж треба вести плавно з однаковим зусиллям перпендикулярно до площини блоку. У процесі різання ніж потрібно підточувати на бруску.
Як правило, корінець блоку при цьому методі скріплення не круглять, тому відразу ж після обрізки його промащують клеєм, не виймаючи блок із затиску (досить невеликої кількості клею, узятого на палець). Як тільки клей просохне, затиск треба послабити й випустити корінець на 1,5-2 мм за крайки вирівняних палітурних дощок і затиснути знову.
Потім поперек корінця лобзиком або пилянням роблять пропили по всій висоті корінця на відстані не більше 10 мм один від іншого. паперовий пил, Що Утворився, потрібно видалити пензликом або добре продути пропили. Потім на поверхню корінця варто нанести клей і затерти його в пропили. Для більшої міцності скріплення в пропили можна вкласти нитки. Клею повинне бути достатня кількість, але необхідно стежити за тим, щоб надлишки його не стікали з корінця й не затікали між блоком і дошками.
Потім на корінець треба накласти смужку марлі, довжина якої повинна бути на 30-40 мм менше висоти блоку, а ширина - на 40-50 мм більше його товщини. клей, Що Виступив крізь марлю, розтерти по всій поверхні корінця. Якщо клею виступило мало, можна його додати. Після того як клей підсохне, блок вийняти із затиску й приклеїти форзаци на перший і останній аркуш блоку під марлю. Підготовлений у такий спосіб блок якщо буде потреба можна обрізати із трьох сторін (спочатку з передка, потім зверху й потім знизу). Для цього блок попередньо варто розмітити косинцем, з огляду на розташування тексту на сторінках. Чим менше обрізати, тим краще. Обрізають блок краще добре наточеним палітурним ножем. Невеликі зарези й сліди від ножа на обрізах можна зачистити дрібнозернистою пемзою. У такий же спосіб обрізають із трьох сторін і зшитий блок.
Після обрізки зшитий блок, як правило, круглять (у блоку, скріпленого бесшвейним способом, краще залишити прямий корінець). Круглять блок за допомогою дерев'яного молотка (можна використовувати й металевий, але в нього повинен бути плоский і широкий бойок). Блок треба покласти на край стола або палітурної дошки. На блок кладуть ліву руку так, щоб великий палець упирався в передній обріз, а інші як би натягали на себе зошита блоку. При цьому легенями, але різкими ударами постукують молотком по верхній частині корінця від середини до верхнього й нижнього обрізів, переходячи поступово від верхніх зошитів до середньої частини корінця. Потім блок перевертають на іншу сторону й круглять у такий же спосіб іншу сторону корінця.
Після цього блок затискають у палітурні дошки, додавши його корінцю закруглену форму, випустивши крайки крайніх зошитів на 2-3 мм за крайки дощок, і ударами молотка (від верхньої частини корінця до середнього, а від середини зошитів до обрізів) намагаються відігнути фальци зошитів, злегка мнучи їх. Корінець після цього знову промащують клеєм і залишають сохнути в затиску.
До просохлого блоку можна приклеїти закладку із шовкової тасьми (мотати). Для цього кінець тасьми (20-30 мм) намазують клеєм і приклеюють у центрі верхньої частини корінця. Довжина тасьми повинна бути на 10-15 мм більше діагоналі блоку. Потім до верхньої й нижньої частини корінця приклеюють каптали так, щоб стовщена кольорова частина виступала над відповідним обрізом. Після цього весь корінець заклеюють папірцем, ширина якої дорівнює дузі корінця, а довжина - висоті блоку без 2-3 мм.
Виготовлення палітурних кришок
Палітурні кришки складаються з картонних сторонок, отстава, що перебуває між сторонками, і палітурного матеріалу, на який наклеюються сторонки й відставши. Сторонки роблять із картону, ширина їх повинна бути на 1-2 мм менше ширини блоку, а довжина більше його висоти на 6-8 мм, залежно від обсягу й формату книги.
Відставши роблять із щільного паперу, тонкого картону або того ж картону, що й сторонки. Довжина отстава дорівнює довжині сторонок. При виготовленні кришок для кругленного блоку відставши по ширині дорівнює дузі корінця блоку плюс 2-3 мм. У палітурних кришок із твердим прямим отставом ширина його рівняється товщині блоку плюс двічі взята товщина картону, з якого виготовляються сторонки.
По своїй конструкції палітурні кришки діляться на цельнокритие й тридцятилітні. У цельнокритой кришки картонні сторонки наклеюються разом з отставом на цільну, суцільну смугу палітурного матеріалу. У тридцятилітнього ця смуга як би розривається корінцем, що робиться з іншого (по кольорі, фактурі й ін.) матеріалу, чим сторонки.
Для розрахунку викрійки палітурного матеріалу треба взяти довжину або висоту на 20-30 мм більше, ніж висота сторонок, а ширину розрахувати в такий спосіб: визначити шпацію, тобто відстань між корінцевими сторонами кришок або сторонок. Для цього до ширини отстава потрібно додати 12-15 мм на расстави. Расстави - це смужки матеріалу між отставом і сторонкою, на яких, як на шарнірі, буде розкриватися плетіння книги. До отриманої величини додати подвоєну ширину сторонки плюс 20-30 мм на загинання канта. Виходячи із цих даних, викроюють заготівлю.
Потім, поклавши заготівлю виворітною стороною догори, треба накласти на неї всі елементи кришки й розмітити олівцем, після чого підрівняти заготівлю ножицями й відрізати куточки. Після цього намазати клеєм одну зі сторонок, видавивши з тюбика небагато клею, і розрівняти його до одержання рівного й тонкого шару. Потім накласти сторонку на олівцевий контур, міцно пригорнути до палітурного матеріалу, перевірити з лицьової сторони, немає чи міхурів або затеков клею. Якщо їсти затечи, потрібно відразу розтерти їхньою кісточкою крізь папір. Потім приклеїти іншу сторонку й відставши, загнути крайки покривного матеріалу й заправити (затягти) куточки. Так само роблять і складену кришку, тільки спочатку, розрахувавши шпацію, треба приклеїти сторонки до корінця, а потім заклеїти їхнім покривним матеріалом із заходом на корінець в 2-3 мм.
Після цього кришку треба висушити під вантажем. Для цього можна використовувати цегли, оклеив їхнім глянсовим папером, або затиснути кришку між дошками. Якщо блок книги готовий, можна відразу вставити його в кришку й сушити вже готову книгу під пресом.
Потрібно звернути увагу, щоб корінцевий кант сторонки був прямим і рівним. Для того щоб вставити блок, його вкладають у кришку, примірять і, відкинувши верхню сторонку, промащують клеєм верхній форзац разом з кінцем марлі. Для цього в згин форзаца можна вкласти аркуш паперу більшого формату, щоб клей не стікав на обрізи. При цьому блок і кришку треба поміщати переднім обрізом до себе. Можна укладати промазаний з однієї сторони блок у розкриту кришку, стежачи за тим, щоб канти мали однакову ширину із всіх трьох сторін.
Можна відразу нанести рубчик із уже приклеєної сторони. Для цього треба кісточкою зробити канавку уздовж корінця в тім місці, де перебуває расстав, тобто по тій смужці палітурного матеріалу, що перебуває між сторонкою й отставом. Потім намазати клеєм інший форзац і опустити на нього іншу сторонку так, щоб вона точно лягла по корінці форзаца. Після цього нанести рубчик із цієї сторони (цей процес називається штрихуванням) і помістити книгу в прес, давши їй підсохнути. Після просушки книгу штрихують ще раз.
Широко розповсюджений спосіб шиття книжкового блоку на шнури, але цей спосіб передбачає наявність спеціального зшивального верстата. Можна при переплетенні книг у домашніх умовах використовувати стародавній спосіб шиття на “класичні бинти”. У цьому випадку слово “бинт” походить від німецького Bund і означає “шнур”.
При цьому способі шнури розташовуються поверх корінця й обшиваються по черзі. Шнури після шиття відрізаються, а кінці, що залишилися (30-40 мм) розтріпуються: після обробки блоку до них приклеюють картонні сторонки, у такий спосіб палітурні кришки монтуються безпосередньо на блоці. За старих часів використовували круглі або чотиригранні ремені діаметром 3-4 мм. Корінець обтягають матеріалом, що імітує шкіру, обжимають матеріал кісточкою, щоб бинти рельєфно виступали.
Потім матеріал приклеюють до сторонок із зовнішньої сторони з напуском 40-50 мм, верхню й нижню крайки загинають і так само підклеюють. На зовнішню сторону кришок наклеюють матеріал для сторонок, як у складеного плетіння, а із внутрішньої сторони наклеюють смужку тонкого й міцного матеріалу (тонка шкіра, ледерин тощо). По своїй ширині вона повинна закрити кінці шнурів на внутрішній стороні кожної кришки й лягти вузької (3-5 мм) смужкою уздовж корінцевої частини на перший аркуш блоку або смужку тихорєцького фальчика аркуша, що відкривається, форзаца.
Зсередини сторонка оклеивается аркушем форзацной паперу (так зване “дзеркало”), а до смужки матеріалу на блоці приклеюється ще один форзацний аркуш. Після того як книга просохнула, на плетінні можна зробити шрифтовий напис (автор, заголовок). Якщо напис наносять на корінець плетіння, то це краще зробити відразу після просушки палітурної кришки. Для цього можна скористатися так званим “моментальним шрифтом”, що представляє собою свого роду перекладні картинки, у цьому випадку літери. Літери по черзі прикладають до поверхні кришки й продавлюють їхнім твердим штифтом, переводячи в такий спосіб із плівки, на якій вони укріплені, на поверхню палітурного матеріалу. Такий шрифт добре тримається протягом декількох років.
Підводимо підсумки
Необхідна послідовність операцій:
1. Розбирання блоку на зошиті або підготовка матеріалу, ремонт окремих аркушів, підбор зошитів або матеріалу, обтиск у пресі.
2. Виготовлення блоку при шитті: розмітка й пропилка корінця, шиття на марлю, проклейка корінця, приклеювання форзаців, тристоронній обріз блоку, кругление й наступна проклейка корінця.
3. Виготовлення блоку при бесшвейном клейовому способі: обрізка підготовленого матеріалу по корінці, пропилка корінця, промазування корінця клеєм і приклеювання марлі, приклеювання форзаців, тристоронній обріз блоку.
4. Наступні операції, загальні для обох способів: приклеювання закладки-мотати, капталів і папірця, виготовлення кришки й кругление її корінця, вставка блоку в кришку, прессовка готової книги.Автор: Анатолій Нелидов
Прочитань: 348
Стаття про будинок і інтер'єр отримана: www.myJane.ru
