До онечно, є на світі щасливиці, для яких наведення порядку є чимсь начебто психотерапії. От, наприклад, Марлен Дитріх говорила, що рідка справа так швидко приносить задоволення результатами, як збирання. Але мені якось ближче точка зору іншої відомої дами, тієї самої, що за миттям посуду обмірковувала льодові вбивства для детективів. А що робити, якщо таланта романіста в тебе ні, а брудного посуду - хоч завалися? Крок перший - позбуваємося.
Я обожнюю свій білий килим, і темно-фіолетову раковину, і кремову скатертину з вишивкою. І ще такі чарівні дизайнерські каструльки, які можна чистити тільки спеціальним засобом, спеціальною губкою й винятково при повному місяці. Судячи з кількості витраченого часу, я люблю їх набагато більше, ніж подруг або деяких родичів. А кастрюлькино-килимова любов так вимоглива....Ледве недоглядів, недомил, не дотер - і замість пестливий погляд картинки з якого-небудь "Затишного будинку" одержуєш німий докір власної неохайності.
Зрештою я зрозуміла: радість від покупки цих квартирних вампірів порівнянна лише з радістю від їхнього рятування. Це було прекрасно! Відтепер коштуючи пeред черговий "принадність якою стильною штучкою", я подумки прикидаю - хто кого буде радувати? І нехай у моєму будинку немає спадаючих балдахінів і подушок у формі всього, фігурних дверних ручок, різьблених шаф і елегантної чорної плитки у ванною. Зате в сні мені більше не є домогосподарки з реклами з новим засобом, що чистить, у руках.
Другий ворог виявився набагато коварней. Так, спочатку всі ці коробочки для непотрібних дріб'язків, антресолі й балконні шафи причинялися моїми друзями. "Твій будинок буде блищати! Ми приховаємо у своїх надрах коштовні обрізки шпалер, старі ґудзики й журнали про розведення пінгвінів", - шепотіли вони. Дивно - саме просторе хламохранилище моментально заповнювалося, а число мотлоху навколо росло. Припинити це неподобство можна було тільки одним способом - строго регламентувати кількість сховищ. Не влазять старі ковзани - проводимо ревізію й відправляємо частину "заощаджень" на смітник. Повірте, найдеться, що саме туди відправити.
Крок другий - здобуваємо.
По-перше, посудомоечную машину. Нехай тепер вона відмиває статистичні п'ять тонн брудного посуду в рік. По-друге, не заощаджуємо на високоякісних " ганчірочках-пшикалках-швабрах" і потужному пилососі. Збирання з ними дійсно легшає, швидше й приятней. До того ж більшість гарних мийних засобів менш алергенні, чим дешеві аналоги із заходом хлорки або божевільного хімічного апельсина.
Крок третій - прилучаємо.
Зрештою, кожної поважаючої себе Золушке допомагали, як мінімум, десяток працьовитих белочек і хрещена-чарівниц-хресна. Жаль, що в агентствах по підборі персоналу замість її всі частіше норовлять підсунути Фрекен Бік. І якщо питання з домробітницею взагалі спірний, те погодинні феї із клинингових агентств підходять практично всім. Вони відмінно справляються з миттям вікон, чищенням меблів і інших разових акцій, до того ж використовують для цього професійну техніку й засоби.
І звичайно, раз вуж мова зайшла про помічників, нагадування рідним і близьким про місця дислокації швабри з пилососом будуть зовсім не зайвими.
Крок четвертий - організуємо.
Якщо процес наведення порядку впорядкувати й систематизувати, він піде набагато легше. По п'ятницях розбираємо шафи, у суботу гладимо білизну, а по четвергах саджаємо лимонні дерева. Зразок для наслідування в цій області - принципи відомої системи FlyLady. "Літаючі домогосподарки" ведуть спеціальні контрольні журнали, чітко дотримують ряду простих, але обов'язкових правил (начебто блискаючої раковини й носіння домашніх туфель зі шнурками) і віртуозно управляють своїм часом. Головне при цьому - не перетворитися в героїню "Степфордских дружин". Ну, помнете, вони всі там безупинно пилесосили, осяйно посміхалися й крохмалили білизну.
Тому в чітких планах обов'язково повинен бути присутнім раптовий і прекрасний день, коли можна кидати фантики на підлогу і є листкові пиріжки й сосиски з кетчупом у постелі на ідеальній білосніжній білизні з ручною вишивкою.
Олена Санарова
Джерело www.prostouborka.ru
