Не знаю як вас, а мене мій чоловік частенько буквально підводить під монастир, зненацька приводячи гостей. Добре, якщо за півгодини подзвонить, мол «дорога, я сьогодні буду не один». А те, просто гуляючи по парку із собакою, зустріне старих знайомих і пропонує до нас зайти: «посидимо, побалакаємо, перекусимо». А було б чого перекусити-те! Не будеш адже гостей супом з пакетика пригощати або пельменями! От і виходить: «Я вам дуже рада, тільки от у магазин зараз збігаю за готовими салатами». Ситуація, м'яко скажемо, не ахти, і я червонію, і гостям ніяково. А чоловікові – хоч кіл на голові теши. Не розуміє він таких ситуацій, говорить: «Так досить тобі!. Все нормально. Розслабся! Добре адже посиділи».
І скільки я не просила не влаштовувати мені таких «сюрпризів», скільки не пиляла його на цю тему – однаково, він начебто не чує моїх слів і не бачить незадоволених фізіономій. «Ти що? Не рада була бачити нашого старого знайомого Віктора (друга Миколи, Світлану Євгенівну, свою колишню однокласницю Маришку…)? Так нізащо не повірю! Ніяково їй, незручно. Незручно штани через голову надягати!» - от усе, що я чую у відповідь.
Так, звичайно, приємно зустрітися зі старими знайомими, згадати колишнє, але адже я звикла до будь-якої зустрічі з людьми готуватися заздалегідь: збирання й кулінарні шедеври вважаю невід'ємною частиною «прийомів». А із цієї занадто вже гостинною рисою характеру чоловіка мені доводиться квартиру містити в чистоті щодня – раптом хто прийде, а в мене бардак. Так що там говорити – справу-те адже не тільки в чистоті будинку. Можна в найгіршому разі й в одній з кімнат посидіти або на кухні. А от як виходити із ситуацій, коли до тебе народ прийшов, а в холодильнику кулею покоти?
А що у вас?
Вислухуючи мої нескінченні скарги на нелегку «гостинну» частку, подруга порадила побродити по форумах і поспрашивать народ на предмет гостей. Люблять чи ні? Часто ходять у чи гості ні? Чи попадають у такі ситуації, як ти?
Я пішла мудрій раді, переглянула теми про гостей. І от що цікаво, я знайшла опитування. Один з них – « чилюбите ви гостей» - добре підходив під мій випадок: 44,5% відповіли «Люблю, але не юрбою»; 15% утомилися від відвідувань і ремствують, що в них не будинок, а прохідний двір; 18,5% приймати гостей взагалі-те не люблять, але вважають самі себе непоганими гістьми; 7% опитаних хотіли б сходити в гості або прийняти народ у себе, так когось; 15% уважають, що все повинне бути в міру: і кількість гостей, і час прийому.
Можу погодитися з останньою категорією. Дійсно, по вихідним одного-трьох чоловічків я б цілком подужала. А от по буднях… увечері після роботи хочеться впасти в стан релаксації, а не робити марафонські забіги по кухні.
А от інша статистика, що відбиває частоту ходіння по гостях: 4,5% відповіли, що взагалі не ходять у гості; 6,8% відвідують родичів раз на місяць; 27,3% тусуются три рази на місяць у друзів; 22,7% ходять у гості щотижня; 25% опитаних відвідують знайомих пари раз у тиждень; 13,6% взагалі жити не можуть без гостьових походів і набридають приятелям щодня.
Відношу себе до третьої категорії й мрію про таких же приятелів. Що ж стосується останньої категорії людей, то вважаю за необхідне ввести для них обмежно-законодавчі міри, щоб не заважали жити іншим.
А розумні герої завжди йдуть в обхід
Почавши аналіз моєї проблеми й перечитавши статті й розповіді про схожі ситуації, я дійшла висновку про те, що чоловіка не перевиховати. Забути про гостей не прийде мені ніколи! Що ж, виходить, потрібно упокоритися з вічно червоними щоками? Так ніколи! Зрештою! Що ж я за господарка, якщо навіть гостей прийняти по-людськи не можу, нехай навіть мною й не кликаних. Але як вирішити це завдання? Стала збирати ради в рідних (мами, сестри, свекрухи), перетирала цю тему з подругами. У результаті я створила свою систему виходу з подібних надзвичайних обставин.
Признач чергового
У чому ж полягає зміст цієї системи?
По-перше, я підрахувала приблизну кількість несподіваних візитів на місяць. Вийшло, що чоловік змушує з'являтися фарбу на моїй особі в середньому два рази в тиждень, запрошуючи одного або двох чоловічків.
По-друге, написала список необхідних закусок (вино він, як правило, приносить із собою): салат, гаряче блюдо, десерт до чаю, або все це може замінити піца і її подоби (дивлячись, хто прийде в гості).
По-третє, зібрала купу рецептів блюд швидкого готування й стала вибирати найбільш прийнятні для мене. З переможців склала табличку із чотирма стовпцями: блюдо, продукти, рецепт, час готування.
Вийшло приблизно так: салат «П'ятихвилинка» / 1 морква, 1 огірок,
1/4 капустини, майонез, зелень для прикраси / Капусту дрібно нашаткувати, пом'яти руками. Морква, огірок натерти на великій тертці. Посолити, заправити майонезом, прикрасити зеленню. / 5 хвилин.
Далі по тижнях розписала, які я приготую блюда в екстрених ситуаціях і які продукти будуть у холодильнику черговими.
Це виглядало так:
1. салат «Швидкий», картопля смажений із грибами й луком, піскові тістечка (готові) / продукти: 1 банку консервованої кукурудзи, 1 банку консервованої квасолі, 1 банку консервованих печериць, 2 пакети житніх сухариків («Емеля» або «Три скоринки»), майонез, зелень, картопля, тістечка;
2. салат «П'ятихвилинка», варена картопля із кропом, до чаю - печиво й цукерки / продукти: …;
3. гарячі бутерброди, слоечки «На швидку руку» (готовити одночасно з бутербродами) / продукти: …;
4. свіжа охолоджена піца, розігріта в духовці, і солодкі рулети на десерт (готові).
От так, посидівши небагато й подумавши, я вирішила свою проблему. Як говориться: «Краще день втратити, а потім за п'ять хвилин долетіти».
Коли в черговий раз прийшли несподівані гості, я вже була у всеозброєнні – чергові продукти зробили свою справу. Навіть чоловік зачудувався, що я після відходу друзів його не пиляла й навіть залишилася сама задоволена зустріччю.
А вночі він відкрив мені, нарешті, свою таємницю: «Знаєш, навіщо я так часто привожу до нас народ? Тому що ти в мене найкраща: гарна, розумна, господарська, турботлива й т.д. Мені дуже повезло із дружиною, і я хочу своїм щастям поділитися із друзями й знайомими!»
Отличненькие блюда
Поспішаю й з тобою поділитися самими моїми улюбленими рецептами. Вони тим і гарні, що незатейливо готуються й уміють захопити гостей своєю оригінальністю.
Гарячі бутерброди
Продукти: 1/2 батона, 1 ст.л. майонезу, 1 ст.л. кетчупа або томатної пасти,
100 г докторської ковбаси, 100 г твердого сиру, зелень для прикраси.
Майонез перемішати з кетчупом або томатною пастою в співвідношенні 1:1. Чайною ложкою намазати соус, що вийшов, на шматочки хліба. Викласти їх на лист. Потім на хлібці розкласти терту або дрібно порізану ковбасу й зверху посипати тертим сиром. Прикрасити зеленим луком або іншою зеленню за бажанням. Поставити в попередньо прогрітий до 220° духова шафа на 5-7 хвилин.
Слоечки «на швидку руку»
Продукти: 2 квадрати готового листкового тесту, 1 ст.л. борошна, 100 г докторської ковбаси, 100 г твердого сиру, 1 яйце.
Тісто обсипати із двох сторін борошном і небагато розкотити. Розрізати на рівні квадрати або прямокутники. Ковбасу й сир натерти на тертці. Покласти на одну половинку квадрата терту ковбасу й сир. Закрити іншою половинкою й пальцями пром'яти прямокутник, що вийшов, з боків, як би склеюючи половинки. (Можна робити слоечки й у вигляді трикутників.) Розкласти на змазаний жиром лист. Яйце збити й промастити їм за допомогою пензлика або ватяного тампона верхівки слоечек. Запікати в попередньо розігрітій до 220° духовці 15 хвилин.
Як начинка можна також використовувати мармелад, повидло, дрібно порізану варену курку із сиром, сосиски, обсмажену капусту з ріпчастим луком, картопляне пюре із зеленим луком, дрібно порізані варені яйця з вареним рисом.
За бажанням слоечки із солодкою начинкою можна прикрасити цукровою пудрою, кокосовою стружкою.
Салат «Швидкий»
Продукти: 1 банку консервованої кукурудзи, 1 банку консервованої квасолі, 2 пакети житніх сухариків («Емеля» або «Три скоринки»), майонез, зелень для прикраси.
У більшу миску висипати кукурудзу, квасолю, сухарики, додати майонез.
Усе перемішати. Прикрасити зеленню. Буде готів до вживання, коли сухарики небагато розм'якнуть. Любов Чулкова
27.04.06
Стаття отримана: Жіночий журнал Клео.Ру
